Він жив для незалежної України (образ Мазепи в однойменному романі Б.С. Лепкого)

Образ українського гетьмана Івана Мазепи, його політична діяльність, прагнення створити незалежну Україну ставали предметом художнього зображення неодноразово і не лише в українській літературі. Ця непересічна особистість, найкультурніший з гетьманів, поетично обдарований, з європейською освітою, приваблювала майстрів художнього слова в Європі своїм справжнім патріотизмом, бажанням волі та щастя своєму народові, національним колоритом. Про нього писали Вольтер («Історія Карла XII»), Байрон (поема «Мазепа»), Б. Залеський («Дума про Мазепу»), Ю. Словацький (трагедія «Мазепа»), К. Рилєєв (поема «Войнаровський») та багато інших письменників. Український гетьман виступає в цих творах втіленням свободи, символом непримиренності до тиранів, безстрашності й мужності в боротьбі за національне визволення своєї країни. Українські письменники С. Руданський, М. Старицький, Г. Хоткевич, X. Алчевська, Ю. Дараган, Є. Маланюк, звертаючись до цього образу, розкривали перед читачами характер гордої, розумної, мислячої, дипломатичної, національно свідомої, героїчної особистості.
Та найправдивіше цю історичну постать змалював Богдан Лепкий у своїй титанічній праці — романі «Мазепа».
Довгий час наша історія висвітлювала образ цього гетьмана на догоду різним мінливим політикам. Царська Росія, а пізніше більшовицька влада називали його зрадником, націоналістом, запроданцем. Москва немогла змиритися з тим, що Іван Мазепа, аби звільнити свій багатостраждальний народ від рабського ярма російських властолюбців, уклав договір із шведським королем Карлом XII для спільної боротьби, в ході якої Україна мала завоювати собі право на державну незалежність.
Богдан Лепкий малює в романі історично правдивий образ гетьмана, показує І. Мазепу і як державного діяча, і як людину.
Мудрий політик, талановитий дипломат, він усім серцем вболівав за рідну Україну. Віддаючись під протекцію шведського короля Карла XII, Мазепа розіслав універсал до українського народу, запевняючи, що берегтиме його свободу, привілеї й оборонятиме весь народ України від московських наїзників. Гетьман закоханий у рідний край. Він відмовляється від дарованого Петром І титула князя Російської держави, вважаючи прийняття його зрадою Вітчизні.
Б. Лепкий розкриває перед нами постать І. Мазепи у найрізноманітніших ситуаціях: він люблячий син, добра, совіслива й милосердна людина, гарячий поборник волі. За ним стояла правда, бо він щиро бажав щастя своєму народові, тому його справа гідна високої пошани.

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.