Твір-опис народного звичаю (Пасха)

З давніх часів цілюща і немінлива сила вступає в кожного, хто зустрічає пасхальний ранок. Дзвони церков не дзвонять, а виспівують на весь світ: «Христос воскрес»! Люди йдуть до церкви (адже всю ніч чекали цієї звістки) і з вуст у вуста передається: «Христос воскрес! Воістину воскрес»! Усе, що сьогодні одягають, одягається уперше — готувалося в Пасху. У кошиках, сплетених з лози, коштують паски, вода, яйця, усіляка смакота: сало« ковбаса, піроги. І все те прикрашене чистим білим рушником, чекає на себе краплі свяченої води. А церква і навколо церкви — мов великий живий квітник. Люди стоять в душевній тиші і просвітленій. Встало сонце. Урочиста процесія виходить з церкви. Рід признається до роду, христосується, дарував на пам’ять по душах померлих писанки і пасочки. І така велика радість панує над людьми, ніби тільки що над цим окрайцем землі перелетіли святі.

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.