Сатирична спрямованість казок М. Е. Салтикова-щедрина

Загальновідомий особливий характер таланту М. Е. Салтыкова-щедрина: усі твори письменника — сатира, доведена до сарказму. Але навіщо ж сміятися над тим, над чим плакати хочеться? Спрадавна повелося, що сміх — найсильніша зброя руйнування гнилого, виявлення підлого і безглуздого. Висміяти що-небудь означає вже піднятися над цим. У своїх казках Салтыков-щедрин не відступає від природи свого дарування : казки письменника — далеко не той радісний, затишний світ, де добро завжди перемагає зло, — світ, звичний нам з дитинства, — немає, і в казках ми чуємо гнівний, викривальний сміх автора «Історії одного міста».
На що ж спрямовані сатиричні стріли в казках Салтыкова-щедрина?
Ось казка «Премудрий піскар», що оповідає про піскаря, який усе життя прожив в страху, який ні про кого не думав, окрім себе. Перед смертю йому дається запізніле прозріння: він розуміє, як негідно і дрібно прожив своє життя («Які були у нього радощі? Кого він утішив? Кому добра рада подала? Кому добре слово сказав? Кого прихистив, обігрів, захистив?<…> І на усі ці питання йому довелося відповідати: нікому, ніхто».) Зрозуміло, справа тут не в полохливій маленькій рибці, обережність якої вироблена тисячоліттями боротьби за виживання. У Салтыкова-щедрина піскар — символ обивателя, міщанина (у духовному сенсі), людини, здатної жити тільки турботою про себе. Відчути сатиричну спрямованість своєї казки письменник допомагає різними прийомами. Так, він обережно коливає грань між світом тварин і людей : з одного боку, піскар живе в річці, під каменем, а з іншою — він мріє «що у нього виграшний квиток і він на нього двісті тисяч виграв». Для збереження свого життя піскар «в карти не грає, провина не п’є, тютюну не палить, за червоними дівчатами не ганяється». Так і бачиш при цих словах якої-небудь «маленької людини», Акакія Акакиевича, який не міг дозволити собі цих маленьких радощів. Але ж і Гоголь не міг дозволити собі сатиричного відношення своєму героєві…Таким чином, казка «Премудрий піскар» таврує людей, «маленьке» життя яких можна вичерпати формулою : «…жил — тремтів, помирав — тремтів».
Інший приклад щедринской сатири — казка «Дикий поміщик», в якій висміюється гидливо-зарозуміле відношення поміщиків до селян. Поміщик, що тужив, що «дуже вже багато розвелося в нашому царстві мужика», після зникнення селян все більше і більше опускається і, нарешті, перетворюється на тварину. Тут ми зустрічаємося з іншим сатиричним прийомом Салтыкова-щедрина — гротеском: щоб сильніше показати паразитуючий характер дворянського стану, письменник доводить до фантастичного перебільшення нездатність поміщика самостійно піклуватися про себе. Зі зникненням селян поміщик дичавіє.
Одна з найбільш відомих казок Салтыкова-щедрина — «Як один мужик двох генералів прогодував». Тут висміюються два генерали, що виявилися на незаселеному острові і виявили там свою майже дитячу безпорадність в побуті і недитячу пронозливість у справі закріпачення мужика. На благословенному острові повно їжі: на деревах ростуть фрукти, в лісі повно дичини. Але генерали вже органічно нездатні працювати, та і до того ж в їх уявленні фізична праця — деяка принизлива для «їх превосходительств» подробиця життя, для якого потрібно скоріше знайти «мужика». Проте об’єктом сатири в цій казці опиняються не лише дармоїди-генерали, але і сам мужик, що приймає як належне свою рабську залежність від нікчемних генералів. Чи «задоволені ви, пани генерали»? — це питання являє собою головну турботу мужика, переконаного, що найважливіша мета його життя — всіляко догоджати своїм панам. Символічна деталь — мотузочок, який мужик сам звив і сам себе прив’язав по наказу генералів, щоб втекти неможливо було.
Сатирі Салтыкова-щедрина часто приписують соціальну спрямованість: викриття поміщиків, чиновників, міщан, позбавлених громадянській позиції. Проте за сто з гаком років казки письменника, на жаль, не втратили своєї злободенності. Мабуть, за втраченими нині соціальними характеристиками у письменника виявляються речі глибші : духовне рабство, бажання жити за чужий рахунок, егоцентризм, презирство до особи.

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.