Образ Омеляна Пугачової в повісті А. С. Пушкіна «Капітанова дочка»

У «Капітановій дочці» А. С. Пушкін звертається до подій селянського повстання 1773—1774 рр. на чолі з Омеляном Пугачовим. У цій повісті Пушкін зумів намалювати яскраву картину стихійного селянського повстання, показати його на широкому національному і соціальному фоні. При цьому він дотримувався переконань, згідно з якими в повісті має бути «історична епоха, розвинена у вигаданому оповіданні».
Проводир повстання Омелян Пугачов зображений Пушкіним не кровожерним вбивцею, яким показували його історики XVIII—XIX віків, а талановитим і сміливим народним вождем. Природні розум, кмітливість, енергійність, видатні здібності цієї людини сприяли тому, що він очолив селянське повстання. До нього почали стікатися люди з усієї країни: і белогорские козаки, і башкири, і татари, і чуваші, і селяни з уральських заводів. Вони поважали Пугачова, довіряли йому в усьому.
Пугачов жорстоко розправляється з тими, кого він вважає такими, що пригноблюють селян. Для нього немає хороших поміщиків і представників влади. В особі дворян він бачить тільки ворогів. Тому він такий нещадний до капітана Миронова і його підлеглих, хоча це були добрі люди. Але Пугачов пам’ятає і добро, яке йому колись зробили. У нагороду за чарку горілки, піднесену «вожатому» під час бурану, і за заячий кожушок Гринев отримує життя. Три рази випробовував долю Петро Гринев, і три рази Пугачов його милував. «Думка про нього нерозлучна була в мені з мыслию про пощаду, — говорить Гринев, — даною мені ним в одну з жахливих хвилин його життя, і про позбавлення моєї нареченої.». І дійсно, Пугачов проявляє великодушність, коли звільняє Машу Миронову з рук Швабрина, попри те, що вона капітанова дочка, і від- пускає Гринева разом з нею. При цьому він карає Швабрина, примовляючи: «Страчувати так страчувати, дарувати так дарувати».
При знайомстві з Пугачовим Гринев переконується в тому, що це зовсім не така людина, яким вважала його царська влада. Ще при першій їх зустрічі, коли Пугачов виступає в ролі «вожатого», Гринева вражає холоднокровність цієї людини. Тоді Гринев бачить «вожатий» як просту людину, зовнішність якої проте здається йому «чудовою» : «Він був років сорока, росту середнього, худорлявий і широкоплечий. У чорній бороді його показалася сивина; живі великі очі так і бігали. Обличчя його мало вираження досить приємне, але крутійське» — так описує він зовнішність героя.
Пушкін зображує Омеляна Пугачову не лише як проводиря повстання, але і як простого козака. Мова Пугачова наповнена прислів’ями, приказками, іносказаннями, яких людині з іншого середовища не зрозуміти. Він примушує називати себе царем-батюшкою, тому що в народі завжди жила віра в «доброго царя». У його стосунках з підлеглими повний демократизм, немає ніякого чиношанування, кожен може вільно заперечити думку свого «государя». «Вулиця моя тісна; воля мені мало. Діти мої мудрують. Вони злодії. Мені повинно тримати вухо гостро: при першій невдачі вони свою шию викуплять моєю головою», — з гіркотою усвідомлює Пугачов, якого вже не радує влада. Герой розуміє, що він усього лише самозванець. Він відчуває свою приреченість і живе тільки надією на майбутнє.
Та все ж головне в образі Омеляна Пугачової — ця велич і героїзм, що знайшло вираження в символічному сенсі казки про орла і ворони. Герой вважає, що краще прожити життя коротке, але гідну, чим жити триста років і харчуватися падаллю. Він асоціює себе з орлом, який живе «всього лише тільки тридцять три роки», та зате п’є «живу кров».
Підкреслюючи в Пугачові хоробрість і героїзм, розум і кмітливість, Пушкін показує в цій людині кращі риси російської національної вдачі. Але Пушкін далекий від ідеалізації Пугачова — проводиря селянського повстання. Автор «Капітанової дочки» віддає перевагу реформам перед революцією, він не приймає кровопролиття. Саме тому ми читаємо в повісті його слова, що стали широко відомими : «Не приведи Бог бачити російський бунт, безглуздий і нещадний»! Розцінюючи пугачовське повстання не інакше, як безглуздий бунт, автор в той же час не ставив своєю метою показати в повісті злодійства пугачевцев. Він намагався відтворити історію повстання і особу селянського ватажка, і треба відмітити, що цей задум Пушкін майстерно реалізував.

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.