Мій друг захворів СНІДОМ…

Той, хто у боротьбу не вступає,
Жертвою стане потім…
Е. Евтушенко
Честь, совість, борг, моральність, доброчесність. Люди, що мають ці моральні якості, спрадавна шанувалися на Русі. Кожній людині властиві вони, але не кожен розвиває їх в собі, доводить до досконалості. Ще зовсім нещодавно Комуністична партія, комсомольська і піонерська організації в якійсь мірі утримували людей від морального розкладання. Тепер же, коли це усе у минулому, врятувати людей від духовної загибелі можуть тільки власна совість, школа, твори літератури і релігія.’
Виходячи щодня з будинку, ми бачимо тих, чиє життя зводиться лише до існування. Ці люди не потрібні суспільству, від них усі відступилися. А поряд з ними ті, хто звик жити, не докладаючи особливих зусиль: повії, ділки наркобізнесу… Страшна духовна знедоленість цих людей.
Розвал сім’ї, покалічена природа, процвітання проституції, наркоманії, а в той же час і СНІДУ — це наш загальний біль і турбота.
Наш народ звик переносити фізичні тяготи. Біль душі перенести важче. Боляче, коли не відгукуються на заклик, коли людей захльостує нерозуміння. «Бережіть в собі людське»! — цей заклик повинен стати головним закликом нашого часу. Не торкайтеся до наркотиків! Бережіться від СНІДУ! — усе це ми чуємо по телебаченню, радіо, в лікарнях, в школах.
Сьогодні тисячі людей у всьому світі помирають від СНІДУ. СНІД — це усього лише слідство, так би мовити, вбивця номер два. Вбивця номер один — це поголовне неуцтво суспільства. А тим часом жоден з нас не застрахований від зараження вірусом імунодефіциту. І небезпеку, в основному, представляють люди з низькою культурою сексуальної поведінки. Поки ще не існує вакцини або іншого ефективного засобу від СНІДУ, але кожен повинен знати, що може захистити себе від цього захворювання.
Що робити, якщо СНІДОМ захворів друг? Страшно навіть подумати про це. Хочу, щоб мій друг був здоровий, чистий душею і помислами.
А якщо все-таки захворів?. Я не хотіла б, щоб це сталося навіть уві сні. А наяву? Це шок для мене, це біль, не вистачить слів, щоб висловити моє потрясіння. Але я маю бути сильною, щоб дивитися правді в очі. Чи винен він? Так, він оступився, його безпечність привела до сумного фіналу. Ну і що ж? Тепер його потрібно принижувати, закинути, як щось порочне і непотрібне? Щоб зрозуміти людину, потрібно уміти поставити себе в його положення, потрібно відчути його горе. Що ж робити?
Я не знаю! Але, думаю, що зможу все-таки його підтримати, вселити віру в те, що він встигне ще зробити багато хорошого, віру у безсмертя душі. Може, ця моя підтримка виявиться тією самою ниточкою, соломинкою, яка утримає його від самогубства? Ні, я не відвернуся від нього!
Уберегти себе від зараження смертоносним вірусом — турбота кожного з нас. Ця хвороба підступна. Навіть найморальніша людина не може бути упевнена, що його діти і онуки не піддадуться ризику зараження СНІДОМ, якщо СНІД почне «гуляти» серед цілого покоління. Тому тільки боротьба, боротьба не на словах, а на ділі може допомогти тут.
І ще, останнє слово до людей, які, на щастя, не хворіють на СНІД. Відноситеся з розумінням до приречених. Не псуєте їм і так нелегке життя. Обдаруєте їх своєю безкорисливою дружбою.

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.