Ідейно-художня своєрідність розповіді Л.Н.Толстого «Після балу»

У розповіді «Після балу» особливо сильний викривальний пафос в порівнянні з іншими творами письменника. У розповіді є елементи притчі, моралізаторський початок, ідея просвітництва протиставляється ідеї духовного вдосконалення — усе це характерно для пізнього Толстого. Письменник звертається до різко соціального конфлікту, який виражений і на рівні контрастної композиції (бал — покарання). Позитивні в першій частині розповіді деталі (красиве обличчя, ставна фігура полковника, вуса як у Миколи I, приваблива посмішка) стають негативними в другій частині. Краса полковника викликає у Івана Васильовича, що спостерігає покарання, відразу (відкопилена губа, надуті щоки полковника). Письменник прибігає до прийому контрастного зіставлення кольорів (домінуючий білий і рожеві кольори першої частини протиставлені червоному, строкатому, неприродному виду спини татарина в другій частині розповіді), а також контрастного зіставлення звуків (звуки вальсу, кадриль, мазурки, польки в першій частині дисонують зі свистком флейти, буханням барабана, рефреном тих, що повторюються упродовж другої частини).

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.