Дочка і мати Ларіни

От цікаво, чому тема сформульована «Дочка і мати Ларіни», адже дочок дві?

Пушкін казав про старшу, що вона у рідній сім’ї здавалася чужою дівчинкою. Як на мене, то Тетяна не здавалася, а була чужою дівчинкою, зовсім не схожою на своїх батьків і тим більше на сестру.

Старша дочка народилася не в найщасливіший період життя матері, яку не спитали, чи хоче вона заміж, чи подобається їй наречений. Молода дружина плакала, страждала, ледве не розлучилася з чоловіком… Потім зайнялася господарством.

Дочка від нелюбого чоловіка, старша за віком, Тетяна не стала улюбленицею матері, і після народження її доручили няні. На щастя, та не могла навчити свою вихованку дворянської манірності і пустої балаканини. Сільська віддаленість позбавила дівчинку від компанії інших панночок, а нестачу спілкування надолужили книги:

Ей рано нравились романы;

Они ей заменяли все…

Вона закохувалася в оманливий світ оповідей Річардсона і Руссо.

Наступним вихователем і подругою Тетяни стала природа: ранні підйоми, ще до сходу сонця, і влітку й узимку… Простота й природність вигідно відрізняють Тетяну від матері і сестри — цих копій московської панночки.

У роки своєї юності Pachette (так називали Ларіну-матір) книжок не читала, але чула про них від московської кузини — княжни Аліни. Вона завжди була одягнена за модою і до лиця, писала «кров’ю … в альбоми ніжних дів», російську Н як N французьку вимовляти вміла в ніс… Ставши сільською баринею, вона передала московську «науку» молодшій дочці Ользі. Та була гарною ученицею.

С послушной куклою дитя

Приготовляется шутя

К приличию — закону света,

И важно повторяет ей

Уроки маменьки своей.

Подібно до того як мати Ларіна забула «славного франта» і «гвардії сержанта», Ольга швидко втішилася після загибелі Ленського:

Увы! Невеста молодая

Своей печали неверна.

…Улан умел ее пленить,

Улан любим ее душою…

Звичайно, й Тетяні довелося вийти заміж не за коханого, а з волі батьків:

Меня с слезами заклинаний

Молила мать; для бедной Тани

Все были жребии равны…

Я вышла замуж..

Люди різні, а життя однакове… Ні старша Ларіна, ні її дочки не винні в тому, що їхня доля була визначена заздалегідь. Мабуть, навіть щасливішою є доля Ольги та її матері, завдяки тому, що світське виховання зробило їх такими неглибокими, з короткою пам’яттю.

Тетяні такого не випало.

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.