Архив для Апрель, 2015

Образ оповідача в автобіографічній повісті «Зачарована Десна» О. Довженко (ІІ варіант)

В українській літературі можна знайти чимало творів про «босоноге дитинство», які досить схожі між собою. Але є один, який, на мою думку, відрізняється від інших своїми лірично-задушевними нотками, великою любов’ю до того, що змальовується. Це — автобіографічна повість «Зачарована Десна» Олександра Довженка. Читать далее »

У чому сучасність характеру Чичикова

Тема пошуку у п’єсі Метерлінка «Синій птах»

Моріс Метерлінк та Еміль Верхарн — перші серед бельгійських письменників, котрі стали класиками світової літератури. Будучи бельгійцями, ці автори писали французькою мовою. Французька мова і вся французька література відіграли дуже важливу роль у формуванні літератури бельгійської. Читать далее »

Вірш «Я пам’ятаю дивна мить»: сприйняття, тлумачення, оцінка

Олександр Сергійович Пушкін — супутник багатьох поколінь ось вже два століття. До його імені слух звик з дитинства. Про нього говорять — «мій Пушкін». У цьому ознака особливо довірчих стосунків, відкритості почуттів і відданості поетові. Читать далее »

Немає щастя у бездіяльності (По комедії Грибоедова Горі від розуму і роману Гончарова Облому)

«Місто» скорочено

Частина перша

Степан стояв на палубі корабля, що плив до Києва по Дніпру, оглядав береги, прощався подумки з рідним селом, селами, що виднілися на березі. Він їде до великого міста, щоб учитись і жити, щоб здійсни ти свою давню мрію. Разом із ним їхали Надія та Левко, односельці, теж учитися. Читать далее »

Соняшник

Серпень називають у народі вершиною літа. Зріють хліба. Під променем гарячого сонця посвітлішали поля.

Король серпневого поля — соняшник. Це посланець сонця. Його знайдеш усюди: на полі, у городі, на подвір’ї.

Соняшник, мабуть, єдина квітка, що поєднує в собі красу і користь. Читать далее »

Новаторство Гоголя-драматурга (3)

У відповідь на зауваження Аксакова, що сучасне російське життя не дає матеріалу для комедії, Гоголь сказав, що це неправда, що комізм криється скрізь, що, живучи посеред нього, ми його не бачимо; але що «якщо художник перенесе його в мистецтво, на сцену, то ми самі над собою валятимемося з сміху«. Читать далее »

Портрет прикметника (твір на лінгвістичну тему)

Усім привіт! Дозвольте представитися — мене звати Прикметник. Зважаючи на моє ім’я, можна зрозуміти, що я до чого-небудь додаюся. Наприклад, з моїм другом Іменником ми буваємо ну просто нерозлучні. Хоча я — цілком самостійний, не звертаючись ні до чиєї допомоги, можу відповідати на питання: який? Читать далее »

Усе повертається на круги своя (за романом Ю. Яновського «Вершники») (ІІ варіант)

Кому з нас не доводилося читати самим і чути захоплені відгуки юних і немолодих читачів про могутню, романтичну окриленість творчості Юрія Яновського? Перш за все це стосується його роману «Вершники».
Роман складається з кількох новел: «Подвійне коло», «Дитинство», «Шаланда в морі», «Батальйон Шведа», «Лист у вічність», «Чубенко, командир полку», «Шлях армій», «Адаменко». Читать далее »